Білорусь дуже багата на працівників сфери ІТ. Останні декілька років влада посилено займалась розвитком галузі і досягла значних результатів.

У країні для IT-компаній існує спеціальний правовий режим "Парк високих технологій" (ПВТ). Якщо компанія стає резидентом парку, її звільняють від податків на прибуток та ПДВ. Ці умови є привабливими для багатьох спеціалістів та інвесторів, а тому технології в Білорусі почали бурхливо розвиватися.

Зверніть увагу! Україна залучає білоруських IT-фахівців: У Білорусі назвали це втручанням у внутрішні справи

У 2017 році вийшов декрет "Про розвиток цифрової економіки", яким передбачена ще більша лібералізація айті-ринку, введення для компаній окремих інститутів англійського права та навіть легалізація криптовалюти.

Таке уважне ставлення до розвитку індустрії швидко почало приносити свої плоди. Станом на квітень 2020 року в Парку високих технологій зареєстровано майже 1000 компаній та понад 65 тисяч співробітників.

Частка інформаційних технологій у ВВП Білорусі складає 6,5%. Щороку компанії ПВТ заробляють на експорті близько 2 мільярда доларів.

Однак, фальсифікації на виборах у Білорусі, масові протести та арешти поставили під питання статус айті-компаній як "священної корови" білоруської економіки.

Спеціалісти почали масово виїжджати за кордон і, зокрема, в Україну. З’явився ризик "помножити на нуль" усі успіхи IT-індустрії за останні роки.

Чому айтішники їдуть з Білорусі?

Казка для IT-сектору закінчилась з президентськими виборами 2020 року, на яких Лукашенко нібито набрав 80% голосів. Уся країна вийшла на акції протесту, і айтішники не лишилися осторонь.

Наприклад, платформу "Голос", яка мала бути аполітичним інструментом для виявлення фальсифікацій на виборчих дільницях, розробила компанія EPAM Systems Inc. Один з її засновників Павло Лібер разом із командою виїхав до України з міркувань безпеки.

Після найгарячіших перших трьох днів протесту, компанії, в яких працюють тисячі айті-спеціалістів, надіслали відкритого листа Лукашенку з вимогою припинити репресії. Головний месендж – стартапи не народжуються в атмосфері страху. Сам лист залишився без офіційної відповіді.


Ланцюг солідарності білоруських айтішників / Фото Belteanews

Загроза для режиму втратити тисячі працівників сфери айті дуже висока, адже IT-бізнес мобільний та затребуваний у багатьох розвинених країнах світу.

Ніхто не хоче жити у Північній Кореї посеред Європи. Для IT-інженерів немає кордонів. Вони можуть знайти роботу де завгодно, – наводить Bloomberg слова голови білоруської компанії PandaDoc Микити Мікадо.

Сама PandaDoc переїхала до Києва та відкрила там офіс з 60 працівниками. Зі слів Мікадо, рішення про переїзд у компанії прийняли після арешту чотирьох працівників на мітингах. Якщо ситуація не зміниться – компанія погрожує закрити офіс у Білорусі.

Не викликає особливої довіри і голова Парку високих технологій Всеволод Янчевський, який має забезпечувати підтримку оптимального клімату для IT-компаній, особливо в таких кризових ситуаціях. Його тісне співробітництво та дружба з Олександром Лукашенком згуртували айтішників проти адміністрації ПВТ.

Директор компанії Iomiko Микола Мурзенков емоційно звернувся до Янчевського через спробу впливати на айті-компанії під час масових виступів проти влади.

Я отримав дзвінок з вимогою провести "бесіди" з моїми працівниками про неприпустимість їхньої участі у мітингах проти чинної влади. Наприкінці розмови людина, яка зі мною говорила, сказала, щоб я піклувався про здоров’я своє та своїх співробітників, – сказав Мурзенков у своєму звернені.

Звернення Мурзенкова

Зараз айтішники Білорусі заявили, що долучаться до загальнонаціонального страйку. Робітники підуть у неоплачувану відпустку та вимагатимуть зустрічі з Всеволодом Янчевським.

Сектор IT активно залучений до боротьби проти режиму. Крім вже загаданої платформи "Голос", яка фіксувала фальсифікації на виборах, програмісти спробували розробити формулу для автоматичного виявлення пропаганди у ЗМІ. Цікавою в цьому контексті також є діяльність білоруських "кіберпартизанів" – анонімних активістів, які зламують сайти державних органів, зливають у мережу особисті дані ОМОНівців тощо.


Кіберпартизани зламали сайт управління справами Білорусі / Фото The Village

Ліберальний осередок, який влада спеціально звільнила від свого впливу задля активного розвитку, зараз як ніколи відчуває на собі тиск авторитарного режиму.

Проблеми не закінчуються на "профілактичних бесідах". З обшуками силовики навідались до компаній Yandex NV та PandaDoc. Венчурного інвестора компанії AngelsBAND Кирила Голуба затримали біля власного будинку.

11 вересня стало відомо про блокування банківських рахунків компанії PandaDoc, через що компанія не змогла виплатити 250 працівникам заробітну плату.

Також по роботі айті-сектора вдарив "звичай" влади глушити інтернет під час масових виступів. А оскільки багатотисячних мітингів у Білорусі за останній місяць було вдосталь, працівники IT-сектору відчули це на собі як ніхто інший.

Головною проблемою стали повальні арешти. За даними білоруського IT-порталу dev.by, силовики затримали 65 айтішників. Доля 33 – невідома. Як пишуть білоруські ЗМІ, 26 жовтня ОМОНівці з затриманнями розігнали акцію протесту біля ПВТ.

Сумнівними також є перспективи компаній, які планують залишитись у країні. До ліберального Парку високих технологій поступово протягує руки держава. Спеціалісти їдуть, внаслідок чого руйнується клімат, який будували роками.

Не меншою проблемою можуть стати міжнародний тиск на Білорусь та загроза санкцій.

IT-бізнес боїться того, що можуть бути введені економічні санкції проти Білорусі. Це може зашкодити компаніям та завдати удару по всій системі, що негативно позначиться на їхній діяльності. Навіть якщо зупинка виявиться тимчасовою, низка компаній не має можливості навіть на добову зупинку, – сказав у коментарі 24 каналу експерт з центру політичних студій "Доктрина" Гліб Парфьонов.

Чому Україна приваблива для IT?

Київ є одним з найпопулярніших напрямків міграції білоруських айті-спеціалістів. В Україні доволі сприятливий клімат для існування IT-компаній. Важливо і те, що українська влада сфокусувала свою увагу на емігрантах та створила їм умови для переїзду.

Президент України Володимир Зеленський 4 жовтня підписав указ про заходи для залучення висококваліфікованих спеціалістів з Білорусі. Цим указом він продовжив термін тимчасового перебування в країні з 90 до 180 днів. Правила працевлаштування також вже спростили на користь мігрантів.

Командою Міністерства цифрової трансформації реалізовано проект IT Relocate, який надає підтримку компаніям, що зацікавлені у переїзді в Україну. Заступник міністра Мінцифри Олександр Борняков виокремлює такі переваги переїзду айті-компаній в Україну:

  • Безвіз протягом 180 днів
  • 2000 доларів – середня заробітна плата в IT
  • Відсутній мовний бар’єр
  • 4G у всіх великих містах
  • 5600+ сервісних та технологічних компаній
  • Доступна оренда житла та офісу

Співзасновник компанії PandaDoc Микита Мікадо в інтерв’ю українському виданню dou.ua зазначив, що їх приваблюють українські айті-спеціалісти, російськомовне населення, увага держави до поліпшення міграційного законодавства та вигідні податкові умови для бізнесу.

Мікадо зазначив, що в Україні є можливість оформлювати відносини з працівником як з ФОП (фізичною особою-підприємцем), що дозволяє значно зменшити податкове навантаження на компанію.

Багато українських компаній працюють саме за такою схемою. Дехто вважає таку модель організації працівників недобросовісною, бо це є приховуванням реальних трудових відносин. Водночас IT-бізнесу за таких умов легше розвиватись.

Не варто недооцінювати фактор культурної близькості країн. Технічний директор компанії AventusIT Павло Богданов в інтерв’ю DW зазначив, що питання відсутності мовного бар’єру стало ключовим для переїзду до Києва. Зі слів спеціаліста, йому треба було забезпечити комфортне навчання дітям, а його дружині, яка не працює в IT-галузі, влаштуватися на роботу.

Керівник сектору ІT&Телеком Офісу ефективного регулювання BRDO у своїй статті також відмітив відносну простоту легалізації для білоруських спеціалістів, розвинену IT-інфраструктуру у великих містах та сприятливу екосистему (мова про айті-кластери, асоціації та зацікавлене у розвитку Міністерство цифрової трансформації).

В Україні також продовжується розбудова "цифрової держави", уособленням якої має стати проект "Дія сіті". Це – бізнес зона, резиденти якої отримають безліч преференцій для розвитку цифрового бізнесу.

Зокрема, резиденти Diia City матимуть:

  • спеціальний податковий режим для компаній та працівників;
  • спрощене державне регулювання;
  • унікальні цифрові послуги;
  • можливість застосовувати окремі інститути англійського права;
  • наглядову раду з резидентів "Дії";
  • спеціальні умови валютного регулювання та спрощений режим валютних розрахунків.

Сам проект має доволі амбітну мету: до 2025 року – збільшити ринок IT з 6,2 до 11,8 мільярда доларів та кількість робочих місць – до 450 тисяч. А головне – щоб Україна могла виробляти власний айті-продукт, який зможе конкурувати з західними країнами.


Очікувані результати Дія Сіті / Інфографіка dou.ua

З джерел порталу ain.ua стало відомо, що білоруська компанія з розробки онлайн-ігор Wargaming в жовтні перевезла до Києва 200-300 співробітників. Зі слів заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, 1200 білоруських айтішників уже переїхали до України.

Один білоруський айтішник здатен у середньому виробляти до 100 тисяч доларів доданої вартості на рік, – сказав директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський в інтерв’ю DW.

Це означає, що лише ці 1,2 тисячі спеціалістів можуть приносити економіці України 120 мільйонів доларів на рік.

Варшава, Рига, Вильнюс як головні конкуренти

Утім, незважаючи на всі переваги України, на білоруських айтішників також претендують і сусідні Варшава, Литва та Латвія. Конкуренція доволі сильна, а тому українська влада має діяти виважено, але рішуче.

Коли події тільки починали розгортатись, прибалтійські країни та Польща вже починали працювати над створенням привабливих умов для білоруських айті-спеціалістів. Ще у серпні-вересні ЗМІ та представники сфери IT писали, що Україна через свій бюрократизм ризикує програти, адже на той момент сусідні країни вже встигли запропонувати вигідні умови та спростити айтішникам умови тимчасового перебування.

Ще 2 вересня співзасновник платформи "Голос" Павло Лібер в інтерв’ю НВ сказав, що Україна не приваблива для їхнього бізнесу через те, що приїжджі айтішники не можуть порівнятись у податкових умовах з громадянами країни, в той час як Латвія, Литва та Польща вже запропонували вигідні умови.

Важливо! Україна створює умови для зростання IT-сектору: Денис Алейніков про проєкт Дія City

За місяць ситуація змінилась, і зараз Кабмін активно працює над впровадженням оптимальних умов, і на кінець вересня-початок жовтня з’явились конкретні великі кроки назустріч білоруськими спеціалістам. Скільки айтішників у підсумку зможе зацікавити Україна – покаже тільки час.