Рінат Ахметов – найбагатший український олігарх. Він володіє майже всім: медіа, банки, рітейл, нерухомість, заправки, видобуток нафти, газу, вугілля, виплавка сталі, сільське господарство, зв'язок, страхування тощо.

Читайте також: Монополія обленерго: як боротися і як подолати

Найбільшу монополію Ахметов має в енергетичному холдингу. Енергетичний бізнес олігарха різноманітний. Наприклад, видобуток вугілля, з якого на ТЕС робиться струм, передається в обленерго, а після цього доходить до споживачів – кожну з цих ланок контролює Рінат Ахметов.

Монополія на вугілля

Якщо говорити про вугілля, то майже 80% всього вугілля в Україні видобувається саме на шахтах Ахметова. Як сказала держуповноважена АМКУ Агія Загребельська у програмі "Он воно як", 35% достатньо для того, аби говорити, що ми маємо структурні ознаки монополії.


Майже 80% всього вугілля в Україні видобувається саме на шахтах Ахметова

Монополія на теплову генерацію

Щодо теплової генерації, тобто теплових електростанцій, то група Ахметова і тут володіє понад 80% всіх ТЕС. Тож, можемо зробити висновок, що це вже друга монополія олігарха.

Монополія на обленерго

Агія наголосила, що загалом в Україні 37 обленерго, з них сім є найбільшими. І після останнього придбання групою ДТЕК двох обленерго, п'ять найбільших належать Ахметову.

Якщо говорити у цілому про ситуацію в Україні, то обленерго, що належать групі ДТЕК, передають понад 48% електроенергії українцям,
– підсумувала Загребельська.

Водночас вона додала, що кожна обленерго є природною монополією, адже в області лише одне структура займається передачею електроенергії. Агія підкреслила, що понад 90% електроенергії експортується компанією Ахметова.


Кожна обленерго є природною монополією

Що робити з монополістами

Держуповноважена АМКУ пояснила, що спершу потрібно визнати бізнес монопольним. Відповідне рішення ухвалює виключно антимонопольний комітет. Жоден інший орган не уповноважений робити такі висновки. Після того, як підтверджується той факт, що компанія є монополістом, дають оцінку її діяльності, зокрема чи порушує монополіст конкурентне законодавство.

Згодом можна зобов'язати суб'єкт знизити ціни. Якщо ж відомство розуміє, що "прокляття розміру" існує, і коригувати його поведінку немає сенсу через масштаби підприємства. Тоді вже Антимонопольний комітет може ухвалити рішення про примусовий поділ,
– пояснила Агія.

Про те, як чиновники "пиляють" державний бюджет через енергетику на Луганщині – читайте тут.