Директор найбільшого в Україні підприємства-експортера меду Володимир Рубан показав свою лабораторію. Кожна партія меду проходить не менше п'яти експертиз.
Читайте також: Made in Ukraine: який український продукт найчастіше купують у Європі
Український мед охоче купують за кордоном. У 2017 Україна увійшла до трійки лідерів країн-експортерів цього продукту. Поступившись лише Китаю, і розділивши з Аргентиною друге місце. Лише до країн Євросоюзу продали 38 тисяч тонн.
Проте після стрімкого злету наших пасічників очікувало таке ж стрімке падіння. Причин декілька: на початку сезону у Європі та Америці сформувався надлишок меду, ціну знизили з двох євро до півтора, і українські пасічники вирішили притримати продукт до кращих часів.
Український мед
Український мед коштує, як китайський, значно гіршої якості, не лише через надлишок продукції. Нова Зеландія, наприклад, успішно продає свій за 24 долари за кілограм. Але торгує, переважно, фасованою продукцією. Знайти ж наш мед на полицях іноземних магазинів не просто.
Нашій журналістці, яка мешкає у Варшаві, цього не вдалося. А Польща – один із головних торговельних партнерів наших пасічників. "Я знайшла стенд з українськими товарами: там є чіпси, іриски, халва, консервація з помідорів, огірків тощо. Все це можна купити, але меду наразі тут немає", – сказала кореспондентка Валерія Кірічева.
Читайте також: Яким товаром Україна підкорила міжнародний ринок: цікава інфографіка
А все тому, що 98% меду наші експортери постачають у 200-сот літрових діжках як сировину. Дрібні й середні пасічники, може б, і хотіли пробитися на міжнародні ринки, однак без допомоги держави, кажуть, це зробити складно.
Зі сторони України, як і зі сторони ЄС, існують бюрократичні бар'єри – як у оформленні так і в розрахунках, адже це все зв’язано з документарною стороною, оформленні самої операції експорту товару з України,
– відповів аналітик компанії Concorde Capital Андрій Передерей.
Та й кому пробиватися, якщо із 400 тисяч господарств, які мають пасіки, лише 2% є легальними. Українські пасічники уникають реєстрації та відмовляються виходити з тіні через те, що бояться податкового тиску з боку держави.
А ще через відсутність реєстрації, до речі, не можуть отримати компенсацію, яку держава пообіцяла після масового мору бджіл. Цього року через хімікати, якими обприскували поля, загинуло 18 тисяч медоносів. Це, до речі, ще одна з причин, зменшення обсягів виробництва й експорту солодкого продукту. Тож для українських бджолярів поки що складно навіть знайти місце на внутрішньому ринку.
Пасічнику Роману пощастило більше – його родина вже більше 100 років викачує мед. Продукцію продає у своїй маленькій крамничці.
Ми взагалі не продаємо мед оптом. і нікому не рекомендуємо, тому що оптова ціна дуже низька, пасічники просто в нуль виходять,
– зазначив Роман Йосипенко.
Прибуток близько 30%. Щоправда, чи вдасться таку планку втримати – не знає. Менше стали продавати за кордон – більше його на внутрішньому ринку, тож ціна теж падає.