Як криза допомогла українцю створити компанію зі світовим іменем
Гість нового випуску програми "Як я став" — Олександр Громико, підприємець, волонтер, а віднедавна і президент Української асоціації виробників.
Довідка: Олександр Громико — президент компанії "Saturn", що входить до KTD Group – одного із лідерів ринку побутової техніки України за сукупними продажами товарів під власними торговельними марками. Доля ринку в Україні – 14%. Номенклатура продукції компанії становить більше 500 позицій у 66 категоріях. У 2015 році випущено 350 тис. одиниць побутової техніки.
Родина і переїзд до Києва
— Моя мама — звичайна вчителька початкових класів. Батько був геофізиком. Як він каже, шукав нафту для олігархів, які потім за пляшку коньяку купили ті поклади в Сибіру. Так сталося, що геофізики часто подорожують по країні. Тож ми пожили в Ташкенті. Згодом переїхали в Душанбе, де я і закінчував школу. І вже після цього переїхав до Києва.
Незважаючи на те, що батько обіймав посаду геофізика, з Таджикистану змушені були втекти у 1990 році. Тому що почалися такі часи. Я сам навіть пам'ятаю, ще хлопчиськом, коли з балкона свого будинку бачив, як була місцева різанина.
Перший бізнес
— Я у Києві почав з маленького бізнесу. На той момент мені було 20 років.
Зі школи батько виховав мене, що я повинен сам на себе заробляти. І не розраховувати на допомогу батьків. Грошей дійсно не було і потрібно було "крутиться", просто виживати.
— Торгівля на ринку дозволила мені заробити перші гроші. Починали ми з того, що продавав жуйки, "Снікерси" у роздріб. Знали, де купувати в гуртовиків, і продавали студентам, друзям. Мені було дуже цікаво тому, що це було спілкування з людьми. Потім ми продавали одяг та автозапчастини до автомобілів. Побачив, що у когось пішла торгівля, і також вирішив цим зайнятися. Згодом побачив, що є недорога побутова техніка, яка продається. Як не дивно, в той час до Києва її завозили ще з Москви. Так ми зайнялися побутовою технікою.
Ключ до успіху
— На той момент був хороший продаж побутової техніки, тож ми стали заробляти пристойні гроші, відвідували виставки. У Москві я познайомився з австрійцями, які поставляли недорогу техніку під маркою "FIRST Austria". З'ясувалося, що у них в Україні не було дистриб'ютора. Був сенс купувати безпосередньо в Австрії. І ось в 1996 році я відвідав їх офіс у Відні.
Було таке здивування, наскільки у нас ринок далекий. У нас був просто базар. Продавалася, як попало. А у них на той момент вже був організований бізнес. І я розумів, як будемо вибудовувати нашу організацію.
— І в 1996 ми уклали контракт. До створення цієї компанії я встиг заробити грошей на ринку. Левову частку грошей ми їм проплатили за перший трак — 80 тисяч доларів. Нам не вистачало, тому я пішов у "ва-банк". На той момент це були дуже великі гроші. Якщо б щось не "вигоріло", або десь трак загубився, його вкрали, тоді я втрачав абсолютно все. 90-ті роки були дуже небезпечні, бандитизм і розбій на дорогах. Але все пройшло добре і трак зайшов. Ми відкрили компанію, у мене з'явився комерційний директор, комірники, вантажники. Ми орендували склад у Києві. Тоді була дуже висока маржа.
Ми ставили буквально подвійну націнку, навіть не думаючи. Просто множили на двоє і продавали. Бізнес відразу ж пішов угору і техніка дуже добре продавалася.
— Спочатку це був ринок "Привокзальний" у Києві, "Юність", "Троєщина". Також відомі ринки: "7 кілометр", Хмельницький, "Барабашова". Я особисто їх об'їжджав. За два роки, в 1998 році, ми отримали ще одну дистрибуцію — марку "Elektronik" з Німеччини. Ми їх запросили до себе в офіс, показали, що ми вміємо продавати побутову техніку. Це зараз важко отримати якийсь дистрибутив, тому що все вже розподілено, ринок дуже щільний. А тоді, в 90-х роках, у них взагалі нікого не було з клієнтів в Україні. Країна велика, населення велике, а у них нікого з дистриб'юторів тут немає.
Створення бренду "Saturn"
— В 1998 році сталась криза, курс долара різко виріс, маржа тут же впала. І ми розуміли, що австрійці та німці не виробляють цю техніку. Вони купують її в Китаї під своїми брендами. Тому в 1998 році я проїхався в Гонконг і вирішили створити свій власний бренд. Щодо назви, то я хотів, щоб вона на кожній з мов звучала однаково. А наш чеський партнер отримав завдання продавати її по всій Східній та Західній Європі.
Ми вирішили замовляти цю продукцію на провідних фабриках, які б давали якість на рівні "А" брендів, які добре відомі в Україні — "Tefal", "Philips", "Rowenta", "Electrolux". І при цьому за ціною, щоб це була найдоступніша техніка.
— Відтак, 1998 рік був переломним, не дивлячись на кризу. Якби його не було, ми б, напевно, продовжували далі заробляти з європейцями, просто були б імпортерами, платили дилерам в Україні і нічого не створювали. Але кризовий рік дав можливість задуматися.
Вихід на світовий ринок
— З нашим чеським партнером ми організували компанію в ОАЕ. І в Дубаї сьогодні можна побачити техніку "Saturn". Як і ще в 50 країнах – Східна Європа, Центральна Азія і Африка. Сьогодні є такі країни як Замбія, де частка "Saturn" досить висока. Це завдяки місцевим партнерам, яким ми в цій справі даємо частку.
У кожну з африканських країн, куди я приїжджаю, їду як турист. І відвідую магазини електроніки. Фотографую всіх можливих конкурентів, які там є. Щоб зрозуміти, чи зможемо ми туди пройти. І там є чимало української продукції. В тому числі — українські вина.
Перенесення виробництва в Україну
— З самого початку у нас було написано Made in China. Ніхто цього не приховує. До 2008 року наш товар заходив через чеського партнера, через порти Гамбурга, потім лише в Україну. У 2008 році ми прийняли рішення працювати через порти Одеси. Тому що тут дешевше — і оренда складів, і земля, і обслуговування. Таким чином кризу 2008 року нам було легше трошки пережити через те, що ми істотно знизили логістику. І переконали чехів і поляків, що поставки через Україну будуть більш логістичні та повні.
В цей же момент, крім логістичних питань, ми задумалися про те, що є речі, які ми завозимо з Китаю, які займають багато місця і які вигідно виробляти в Україні. Це були пральні машини. Ми взяли виробничий майданчик у Каневі. Китайський інженер зробив абсолютно клон, точно такий же завод, як у них.
Три поради українським бізнесменам
— Перша — вірити у себе, не боятися. Тому що тільки та людина, яка вірить у себе і йде вперед, не зупиняється, вона добивається успіху. Друге — це створення такої команди, яка буде вірити в тебе, як в лідера. Вони вірять в тебе і так само йдуть вперед, не дивлячись на всі перепони та складнощі.
Читайте також: Як досяг успіху українець, про ІТ-компанію якого схвально відгукувався Гейтс
Якщо команда з тобою поруч, вірить в тебе — це теж великий успіх. Третя — це, звичайно, як в народі говорять — "чуйка". Тому що треба відчувати бізнес, вміти відчути, куди дме вітер і що саме сьогодні на ринку затребуване. Ось ми впевнені, що сьогодні на ринку України затребуване виробництво експортно-орієнтованих товарів на ЄС. І ми можемо виробляти таку продукцію, яка в Євросоюзі буде дуже затребувана.
Більше — дивіться у програмі.