Чи бути в Україні другому рівню пенсійної системи: плани уряду та чого очікувати

На початку грудня 2020 року, голова Міністерства соціальної політики України, Марина Лазебна заявила про те, що обов'язкових накопичувальних пенсій в Україні не буде ще як мінімум до 2022 року, однак, прем'єр-міністр Денис Шмигаль все ж таки сподівається, що Верховна Рада ухвалить, незабаром, низку законів, що будуть спрямовані на підтримку другого рівня пенсійної реформи в Україні. Що це буде означати для українців та чого слід очікувати розповіли експерти "Фрідом Фінанс".

Читай також Обережно, загроза: з'явився список фінансових організацій, яким не слід довіряти

Пенсійна система в Україні

Формально Пенсійна система (ПС) України складається з трьох рівнів пенсійного забезпечення. Теоретично така система повинна дозволяти не лише диверсифікувати ризики (накопичення формуватимуться з трьох незалежних джерел), а й примножити майбутні пенсійні виплати українців. Більш детально про кожен з трьох рівнів пенсійного забезпечення.

Перший рівень пенсійного забезпечення (солідарна система) забезпечується шляхом відрахувань до Пенсійного фонду України (ПФУ) ЄСВ із заробітних плат громадян. Отримані кошти перерозподіляються ПФУ на користь наявних пенсіонерів.

Сьогодні солідарна система містить 99,37% пенсійних активів українців, яким не може забезпечити достойний рівень пенсії. Станом на 2020 рік середня пенсія в Україні складала 3400 грн, або лише 35,2% "чистої " середньої заробітної плати (9650 грн).
У 2020 році дефіцит ПФУ склав понад 180 млрд грн, або 60% його доходів.

Другий рівень пенсійного забезпечення (обов’язкова накопичувальна система) передбачає щомісячні обов’язкові відрахування із заробітної плати працівника на його персональний рахунок в обраному недержавному пенсійному фонді (НПФ) або Накопичувальному фонді. Саме цей рівень урядовці намагатимуться запустити вже учетверте.

Третій рівень пенсійного забезпечення (система добровільного недержавного пенсійного забезпечення) представлений НПФ, яких зараз в Україні зареєстровано 63. Пенсійні внески до НПФ здійснюються на добровільних засадах, а кошти обліковуються на персональних пенсійних рахунках. Також на них нараховується дохід від інвестиційної діяльності. Здійснюючи внески до НПФ, фізичні і юридичні особи мають право на отримання податкових пільг.

Наразі НПФ за обсягами активів займають лише 0,63% ПС України. Станом на 1 квітня 2020 року основними інструментами інвестування НПФ були гарантовані Урядом цінні папери, що становили 43% вкладень та банківські депозити – 41,5%.

Пенсійна система: досвід інших країн

Досить багато провідних країн світу вже ефективно використовують пенсійну систему, що в Україні лише хочуть запровадити. Ключовою характеристикою ПС провідних країн є та сама трирівнева структура, якої прагне досягти й Україна. Варто зауважити, що схожа система діє й у США. Серед країн, що є володарями найуспішнішої ПС, згідно з дослідженнями консалтингової фірми Mercer, є:

• Нідерланди. Варто зазначити, що країна, станом на 2019 рік, є лідером з успішного впровадження ПС.
• Данія,
• Австралія,
• Швеція,
• Норвегія,
• Швейцарія,
• Німеччина.

Проте, від накопичувальної пенсійної системи відмовився вже ряд країн, що ще віднедавна її лише запроваджували, а саме:

• Аргентина, де впродовж 14 років діяла накопичувальна система, проте як виявилось з часом, не виправдала покладених на неї сподівань. Так, за весь термін функціювання системи, третина загальної суми пішла на адміністративні витрати, через що показник інвестиційного доходу нерідко мав від'ємне значення.
• Угорщина. Накопичувальна система у країні перестала діяти ще у 2010 році.
• Латвія та Литва. Тут ставку внесків до другого рівня ПС протягом кількох років поступово знижували до 2%.
• Естонія. У країні з часом опустили до позначки нуль.
• Чехія на початку 2016 року оголосила про ліквідацію накопичувальної системи, що діяла у країні з 2013 року та мала другий рівень ПС.

Ризики другого рівня ПС для України

Міжнародні експерти все ж таки радять Україні зачекати із впровадженням накопичувального рівня ПС, про що повідомили у листі МВФ восени 2020 року. Зокрема, така позиція має місце, через низку наступних ризиків:

• низький рівень зарплат і, відповідно, майбутніх внесків;
• слабкий розвиток національних фінансових інституцій, в першу чергу – фондового ринку;
• малий вибір ефективних фондів інвестування;
• потенційно високі адміністративні витрати які можуть призвести до зменшення розміру пенсійних виплат;
• відсутність в Україні інструментів гарантування збереження пенсійних коштів та дієвого контролю за їх використанням, що є однією з найбільших загроз.

Фінансування накопичувальної частини пенсії буде відбуватись наступним чином:

• шляхом відрахування по 2% з єдиного соціального внеску, який на разі становить 22%,
• податок на доходи фізичних осіб, що нині становить 18%.

Позиція прем'єр-міністра України з приводу ПС

Нинішній прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважує, що стратегія впровадження другого рівня пенсійного забезпечення вже розроблена Міністерством соціальної політики. Щобільше, наразі всі нюанси узгоджені та підтримані профільним комітетом Верховної Ради.

Пан Шмигаль відзначає, що бажає бачити нормальне функціонування фондового ринку вже наступного року, оскільки вважає, що саме його відсутність стає на заваді розвитку накопичувальної системи ПС. Проте, через величезний обсяг необхідної роботи та з огляду на бюрократичну складову, увесь процес може зайняти до трьох років.

Також прем'єр-міністр додав, що НКЦПФР, ЄБРР, USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) і АСС (Американська торгова палата) готові підписати спільний меморандум стосовно розв'язання даної проблеми.

Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"

Згідно з законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення", розміщувати на банківських депозитних рахунках більше ніж 50% загальної вартості пенсійних активів заборонено, натомість НПФ мають право вкладати кошти серед іншого у державні, муніципальні та корпоративні облігації, акції українських та іноземних емітентів, а також іпотечні облігації.

Думки експертів з приводу ПС

Експерти "Фрідом Фінанс" вважають, що попри в край серйозні ризики впровадження обов'язкової накопичувальної системи в Україні, сама ідея цього кроку здатна запустити відновлення національного фондового ринку, що у будь-якому випадку позитивно відзначиться на економічному розвитку країни. Крім того, на тлі нежиттєздатності солідарної системи в Україні в сучасних умовах впровадження обов’язкових відрахувань на персональні рахунки громадян без збільшення податкового навантаження на бізнес-сектор здається досить логічним та навіть необхідним кроком.