Про це в ексклюзивному коментарі бізнес-порталу UAprom заявив голова парламентського комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.

"Якщо говорити про основні результати за перші 8 місяців його дії, то, перш за все, вдалося ліквідувати критичний дефіцит сировини, збільшивши поставки металобрухту на українські металургійні заводи на 30%. При цьому одночасно вдалося збільшити бюджетні надходження від експортного мита в 1,5 рази, при тому, що натуральні обсяги експорту металобрухту скоротилися", – сказав він.

Більш того, як зазначив нардеп, вдалося не допустити скорочення понад 20 тисяч робочих місць у ГМК і в промисловості України.

"Ми не дали вкрасти робочі місця українських металургів закордон. Це одне з вагомих побічних наслідків закону. Чому побічних? Тому що основною метою було ліквідувати критичний дефіцит сировини для металургів, щоб вони могли забезпечувати металом військово-промисловий комплекс з відповідним забезпеченням ВСУ технікою та озброєнням", – сказав В. Галасюк.

Глава промислового комітету також підкреслив, що в період дії закону металобрухт на українському ринку купували на кілька десятків доларів дорожче ціни експортного паритету з Туреччиною.

При цьому говорячи про економічному аспекті закону, нардеп повідомив, що завдяки йому понад 1 млрд дол. експортної виручки було збережено у торговому балансі країни. "Якби цей закон не був би ухвалений, були б дуже серйозні втрати експорту, а валютна виручка сьогодні у нас на вагу золота", – констатував він, додавши, що позитивний вплив продовження дії "металургійного" закону на бюджет досягне понад 1,3 млрд грн на рік.

Галасюк також зазначив, що фракція Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшко виступила ініціаторами другого "металургійного" закону №6382 (про продовження підвищеної вивізного мита на брухт на 2 роки), який був підтриманий 260-ма нардепами.

"Ми ініціювали цей законопроект для того, щоб скоротити дефіцит брухту чорних металів на внутрішньому ринку, для того, щоб забезпечити першочергову потребу оборонної промисловості та відновлення інфраструктури. Це було головною мотивацією. І сьогодні, аналізуючи ті офіційні листи, в тому числі від Ліги оборонних підприємств України, від Асоціації виробників озброєнь і військової техніки України, від Асоціації "Укрметалургпром" та Федерації металургів України, від найбільших заводів ми бачимо, що нам вдалося досягти мети", – підкреслив нардеп.

Він також повідомив, що у безлічі країн, наприклад, Китай, Індія, Пакистан та інших, діють ті чи інші форми обмеження чи навіть заборона на експорт металобрухту.

"Так, в Китаї діють 40%-ве експортне мита на брухт. Якщо перерахувати в грошах, то виходить, що це більш ніж у два рази вище, ніж ми зробили в Україні. Тобто, Китай значно сильніше захищає металургів. У Казахстані в черговий раз повністю заборонили експорт брухту", – повідомив нардеп.

На думку Галасюка, профільні міністерства Кабміну повинні офіційно проінформувати СОТ і країни-члени СОТ про продовження терміну дії вивізного мита на брухт чорних металів на рівні 30 євро/т на 2 роки і провести відповідні консультації.

Зокрема він нагадав, що норми законопроекту №6382 в повній мірі відповідають положенням статті XXI (b) ГАТТ "Винятки з міркувань безпеки", який передбачає право держави застосовувати обмежувальні заходи з метою захисту своєї національної безпеки. Держава може самостійно визначати, що є "істотними інтересами безпеки", а також які заходи необхідно застосовувати для захисту таких інтересів у конкретному випадку. В умовах анексії Криму та проведення АТО на Сході України запропоновані законопроектом заходи, виходячи з міркувань національної безпеки, з урахуванням економічного чинника повністю підпадають під винятки, передбачені ГАТТ СОТ. При цьому тимчасове підвищення вивізного мита на брухт чорних металів відповідає основним критеріям застосування статті XXI (b) (iii) ГАТТ та інших положень системи угод СОТ.

Голова профільного комітету переконаний, що ці аргументи повинні бути належним чином донесені урядом до торговельних партнерів України для зняття потенційних ризиків розбіжностей.