Представник Служби безпеки України (СБУ) піддав критиці роботу комісії з питань ліцензування господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних і кольорових металів, визначення рекомендованих обсягів експорту брухту чорних і кольорових металів, будинки конструкційних чорних металів та розгляду заявок на видачу ліцензій на експорт товарів і розподілу квот за неефективність роботи і затримку інформації.

Згідно з оприлюдненим у четвер Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) протоколу засідання комісії від 24 березня 2016 року, представник СБУ в даній комісії Іван Ознобкін виступив з окремою думкою при визначенні рекомендованих обсягів експорту металобрухту суб'єктам господарської діяльності.

Я (...) не маю можливості брати повноцінну участь в її засіданні і розгляді заявок суб'єктів господарювання на експорт металобрухту і, як наслідок, приймати зважене рішення по ньому. По-перше, мене як члена комісії , сповістили про засідання комісії 24 березня 2016 роки пізніше, ніж за два робочих дні. По-друге, з огляду на досить великий обсяг інформації (більше 200 заявок суб'єктів господарювання), двох днів недостатньо для мене, як члена комісії та працівника правоохоронного органу, для їх обробки і прийняття рішень,
– написав представник СБУ в протоколі.

При цьому він вважає, що на даний момент комісія працює неефективно, тому що не всі члени комісії мають можливість повноцінно виконувати свої функції через незадовільну організацію роботи головою комісії, директором департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) МЕРТ Денисом Гутенко.

Повторно звертаюся до глави даної комісії налагодити її роботу (засідання) таким чином, щоб у мене, як у представника комісії, була можливість підготуватися (відпрацювати такий великий обсяг інформації) і, можливо, виявити комерційні структури, протиправної діяльності яких сприяти, щонайменше, недоцільно. Для підготовки до засідання комісії, враховуючи на вказаний обсяг інформації (даних), необхідно не менше п'яти днів,
– резюмував Ознобкін.

Як повідомлялося, з отриманих на 15 березня 285 заявок фірм і компаній на експорт металобрухту загальним обсягом 3,6 млн тонн, комісія відомства 16 березня, незважаючи на судову заборону, рекомендувала затвердити 56 заявок суб'єктів господарської діяльності сумарним обсягом 143,8 тисячі тонн. В середньому кожній компанії пропонувалося право на експорт по 1,5-5 тис. тонн терміном дії на місяць-два. Максимальні квоти по 10 тис. тонн дісталися двом маловідомим компаніям ТОВ "ТІС" і ПП "Вторсировина-Південь".

На другому етапі розподілу, з отриманих на 23 березня 250 заявок фірм і компаній на експорт металобрухту загальним обсягом понад 3,8 млн тонн комісія відомства рекомендувала затвердити 152 заявки суб'єктів господарської діяльності сумарним обсягом 303,625 тис. тонн.

В середньому кожній компанії пропонується право на експорт по 2-3 тис. тонн терміном дії на два місяці. Максимальні квоти по 10 тис. тонн пропонуються трьом маловідомим компаніям: ПП "Верлайн", ТОВ "Ізмаілметсервіс" (обидва з Дніпропетровської обл.) І ТОВ "Ферко" (Київ).

Окружний адміністративний суд Києва призупинив дію наказу МЕРТ №337 від 1 березня 2016 року про затвердження балансу брухту на 2016 рік за клопотанням "Металургпрому" в рамках забезпечення його позову про визнання даного документа незаконним, недійсним і таким, що підлягає скасування.

"Металургпром" вимагає скасування наказу МЕРТ, який зберігає високий рівень експорту металобрухту в обсязі 1,1 млн тонн, в зв'язку з тим, що відповідний наказ прийнятий із порушенням процедури і не має державної реєстрації: не узгоджувався в Державній регуляторній службі України (ДРС) і не реєструвався в Мін'юсті. Відповідачем в даному судовому процесі є МЕРТ, в якості третіх осіб залучено ДРС і Мін'юст.

Згідно з визначенням суду, дія наказу МЕРТ призупиняється до розгляду справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням.

Департамент захисту економіки Національної поліції України захотів 5 квітня від МЕРТ припинити наказ про розподіл обсягів металобрухту на експорт і видачу відповідних дозволів до прийняття відповідного рішення Окружним адміністративним судом Києва.

При цьому главі комісії пропонувалося в термін до 8 квітня ініціювати засідання комісії МЕРТ з метою припинення дій наказів № 446 від 16 березня і №519 від 28 березня поточного року, а також призупинення оформлення дозволів на експорт металобрухту до розгляду справи судом.

За неофіційною інформацією, МЕРТ проігнорувало цю вимогу поліції і не провело відповідного засідання комісії.

Також повідомлялося, що метпідприємства і регіональні депутати неодноразово закликали владу обмежити вивезення стратегічної сировини через її нестачу на внутрішньому ринку і вважають завищеним затверджений МЕРТ 1 березня баланс експорту брухту чорних металів на 2016 рік в 1,1 млн тонн – майже на рівні попереднього року .

"Металургпром" та Федерація металургів України (ФМУ) в листі до Мін'юсту вказали на ряд порушень при затвердженні МЕРТ балансу брухту чорних металів. Металурги також закликали ДРС захистити інтереси вітчизняних метпідприємств і домогтися дотримання законності при затвердженні МЕРТ балансу брухту чорних металів.

Метпідприємства України відчувають гостру нестачу металобрухту. Зокрема, новий завод Interpipe Steel через відсутність брухту в 2015 році сумарно простоював 63 діб.

Дефіцит металобрухту для внутрішнього споживання в 2015 році склав 855 тис. тонн, або 22% від потреби (3,92 млн т.) – за даними об'єднання "Металургпром". Основною причиною дефіциту брухту в 2015 році став експорт. Згідно з даними УКРІНФОРМ, в минулому році він склав 1,213 млн тонн, що є найбільшим показником за останні 10 років.

Нагадуємо, раніше поліція почала розслідування щодо рішення Мінекономіки про масовий експорт металобрухту за кордон.