Про це повідомили генеральні директори ММК імені Ілліча та "Азовсталі" Юрій Зінченко й Енвер Цкітішвілі в ході виїзного засідання в Маріуполі Комітету Верховної Ради з питань транспорту.

За словами Зінченка, через гостру нестачу сировини на маріупольських меткомбінатах 4 з 8 доменних печей переведені на тихий хід. Існуюча пропускна здатність перегону Комиш-Зоря Волноваха не дозволяє забезпечити повне завантаження доменного виробництва коксом і залізорудною сировиною.

Якщо тільки у мене буде працювати чотири доменні печі, а у нас сьогодні є замовлення, то це додатково дасть 1,5 млн тонн чавуну. Тільки по одному заводу. Це все піде на продаж, тому що сьогодні ми чавун продаємо в Америку. Це означає, що підуть податки в бюджет України. Отримаємо мінімум півмільярда доларів додатково валютних надходжень,
сказав Зінченко.

Генеральний директор комбінату "Азовсталь" Енвер Цкітішвілі зазначив, що після розширення пропускної здатності перегону комбінат зможе збільшити виробництво чавуну також на 1,5 млн тонн, відповідно зростуть і податкові відрахування в український бюджет. За словами керівників підприємств, щоб розширити пропускну здатність залізничного вузла з сьогоднішніх 13 до 30 потягів на добу, "Укрзалізниці" необхідно всього 200-250 млн грн.

"Інвестиційний бюджет "Укрзалізниці" на 2016 рік 11 мільярдів. Я думаю, що 250 мільйонів можна знайти, щоб вузол розширити", вважає Зінченко.

Підвищення з 1 лютого 2015 залізничних тарифів на вантажні перевезення на 30% принесло "Укрзалізниці" від 8 до 10 млрд грн додаткового прибутку. За словами нардепа Володимира Гусака, транспортний комітет ВР очікує, що виручені кошти будуть спрямовані на модернізацію інфраструктури і рухомого складу.

Нам говорили, що ці кошти підуть на інвестиції. І буде вирішена проблема Камиш-Зорі. Пройшов рік, УЗ за рахунок цього підвищення отримала 8 млрд гривень, але проблема не вирішена. Я хочу всім пояснити, вантажні перевезення суперрентабельні. За їх рахунок дотуються пасажирські перевезення. Я вже рік не можу добитися від залізниці пояснення, куди пішли ті 8 млрд гривень? Вирішення цієї проблеми дасть Україні 1,5 млн тонн металопродукції. Це, в першу чергу, економічне зростання,
сказав народний депутат.

Генеральний директор "Метінвест-Шиппінг" Ірина Лямцева додала, що для доставки сировини комбінати змушені використовувати каботажні перевезення, що робить дорожчим вартість виробництва чавуну.

"При сьогоднішньому завантаженні перегону і каботажних перевезеннях наші меткомбінати завантажені тільки на 80%. За два роки війни меткомбінати не одну добу не пропрацювали з повним завантаженням. У підсумку ми втрачаємо 1,5 млн тонн сталі на рік, у вантажоперевезеннях близько 6 млн тонн сировини і готової продукції. Помноживши на середню вартість оплати залізничного тарифу, порядку 30-35 млн доларів або одного мільярда гривень на рік втратила "Група Метінвест", підкреслила вона.

Нагадаємо, "Група Метінвест" виділила понад 50 млн грн на ремонт резервного і відновлення основного моста через р. Кальчик, а також на ремонт рухомого складу "Укрзалізниці".