Особливо в столиці, де автори “Стратегії розвитку Києва до 2025 року” радять кардинально змінити пропорції державного та приватного фінансування проектів. Довівши обсяг інвестицій з 15 до 97 мільярдів євро, що складало б до 90% усіх капіталовкладень у столиці.

“Так, для певних проектів, які мають державне значення, це реальне джерело. Але, в принципі, це дуже обмежений ресурс, яким неможливо закрити всі свої потреби. Другий варіант - приватні інвестиції. Головна фундаментальна перевага цього ресурсу в тому, що він практично необмежений. Але велике питання в тому, що це джерело дуже мобільне. І вільне в прийнятті рішень”, - каже голова напрямку інфраструктури та енергетики ЄБРР в Україні Марк Магалецький.

За словами фахівців, переконати інвесторів прийти саме в Київ буде дуже нелегко. Адже поки що конкурентних переваг в української столиці, як і в держави в цілому, недостатньо. Утім, як радять експерти, державно-приватне партнерство можна почати і з малого.

“Практика, що розвивається в Києві - перехід від ЖЕКів до об’єднань власників житла - це реалізація проекту співфінансування, коли й громадяни, і місто разом реалізують від маленьких до великих проектів. Наприклад, реконструкція під’їздів, ремонт ліфтів, облагородження прибудинкових територій”, - каже керівник проекту консалтингової компанії Сергій Перапечка.

Далі така співпраця в комунальній сфері може продовжуватися концесією, вважають автори стратегії розвитку Києва. Саме в такому інструменті державно-приватного партнерства експерти вбачають як порятунок комунального господарства, так і можливий розвиток інфраструктурних проектів. Адже, згідно зі світовою практикою, прихід приватного інвестора зменшує собівартість проекту до 25%, а також скорочує строки виконання робіт до 30%.

“Просто за рахунок того, що тепловтрати, втрати води в системі виключалися, тому що приватний інвестор прокладав нові труби без дірок, без іржі. За рахунок цього відбувалася економія води. І навіть без значного підвищення тарифів приватний інвестор отримував достатньо коштів для компенсації своєї діяльності”, - каже програмний директор Фонду “Ефективне управління” Андрій Лобач.

Концесія - гарний інструмент. Саме йому Київ зобов’язаний багатьма інфраструктурними проектами в минулому, констатує директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко. Утім ефективною концесія може бути лише в країні, вільній від корупції, додає експерт.

“На жаль, є досвід Росії, який показує, що переважна більшість концесіонерів не вкладають власних коштів, вони просто сідають на грошовий потік, його оптимізують, і всі поліпшення роблять за рахунок цієї оптимізації або збільшення вартості продукції, збільшення житлово-комунальних тарифів”, - каже директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко.

Не бачить фахівець хороших прикладів концесії і в Україні. Тому перш за все потрібно створити передумови для її якісного функціонування. Окрім законодавчого врегулювання та боротьби з корупцією експерти радять деполітизувати тарифоутворення та якісніше готувати інвестиційні проекти, які столиця презентуватиме приватному капіталу.