Українські фермери переконують, що на виробництвах запроваджені європейські технології. Проте від збитків це не вберігає. Адже українці побіднішали – вони обирають дешевше мясо.

А от втрати російського ринку можна компенсувати за рахунок ринку європейського. Експорт яловичини щороку може принести Україні щонайменше 50 мільйонів доларів. Та "шенгенська віза" українському м'ясу світить хіба що через два-три роки, кажуть експерти. Та є кілька перепон: основна з них – перевірка на губчасту енцефалопатію. Її мають пройти всі тваринницькі комплекси.

Читайте також: Як змінюється динаміка зовнішньої торгівлі України: цікава статистика

Щоб довести Європі, що такої інфекції в Україні немає, треба брати аналізи у понад 350 тисяч голів великої рогатої худоби. Такі лабораторні дослідження обійдуться держбюджету в 35 мільйонів гривень на рік.

Доступ на ринок ЄС для українських виробників яловичини обмежений і через невідповідність нашого виробництва, системи реєстрації та ідентифікації тварин європейським стандартам.

Читайте також: Українські товари отримають додаткові пільги на ринку Європи

Та оскільки серйозних захворювань в Україні не фіксували, деякі країни вже готові відкрити свої ринки для нашої яловичини. Зокрема, нині ветеринарні сертифікати узгоджують із Китаєм, Єгиптом, Йорданією, Індонезією та Ізраїлем.